Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

В. О. Сушко, О. О. Колосинська

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна

СТРУКТУРА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС ЗА МАТЕРІАЛАМИ МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЩОДО ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ ЗАХВОРЮВАНЬ З ДІЄЮ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ У ВІДДАЛЕНИЙ ПІСЛЯАВАРІЙНИЙ ПЕРІОД (2023 рік)

Втрата здоров’я та працездатності, а також смертельні випадки внаслідок шкідливого впливу Чорнобильської катастрофи (у тому числі радіаційного опромінення) під час виконання професійних, військових чи службових обов’язків та/або проживання на радіаційно забруднених територіях, що є додатковим опроміненням не з власної вини, а внаслідок радіаційної аварії, зумовили розвиток особливої форми медичної експертизи як складової системи медичного соціального захисту для цих постраждалих контингентів.
Мета. Дослідити та охарактеризувати структуру постраждалих категорій (учасників ліквідації наслідків аварії та потерпілих) внаслідок Чорнобильської катастрофи за матеріалами експертних справ Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ України (ЦМЕК) у віддалений післяаварійний період (2013–2023 рр.). Матеріал і методи. Робота виконана в дизайні ретроспективного дослідження, що базується на аналізі структури всіх категорій постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) протягом 2008–2023 років та вивченні матеріалів більше 57 000 медичних експертних справ, що розглядалися ЦМЕК протягом 2013–2022 рр. для встановлення причинно-наслідковий зв’язок між захворюванням і впливом радіаційного опромінення та іншими шкідливими факторами і умовами під час аварії на ЧАЕС.
Результати. Загальна кількість постраждалих дорослих громадян станом на 01.01.2023 р., порівняно з 2008 р., зменшилася на 511 877 осіб, або на 27,90 % (з 1 834 536 до 1 322 659 осіб). Кількість учасників ліквідації наслідків аварії зменшилася з 276 327 (2008) до 162 180 (2023 рік), або на 114 147 осіб (41,30 %), тобто – за останні 15 років помер майже кожен третій-другий учасник робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Кількість дорослих постраждалих зменшилася з 1 558 209 у 2008 році до 1 160 479 у 2023 році, або на 25,52 % (397 730 осіб). У структурі медичних експертних справ протягом 2013–2023 років провідне місце за причинами захворювань, інвалідності та смерті займають онкологічні захворювання – 60,3 %, цереброваскулярні захворювання та їх ускладнення складають 10,00 %, захворювання серцево-судинної системи – 19,6 %.
Висновок. У віддалений післяаварійний період (2013–2023 рр.) зросла потреба в експертизі причинно-наслідкового зв’язку інвалідності та причин смерті з впливом наслідків аварії на ЧАЕС для медико-соціальної підтримки постраждалих. Впродовж 2013–2023 років мало місце прискорене скорочення чисельності всіх категорій постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. У структурі медико-експертних справ протягом 2013–2023 років провідне місце як причина захворювання, інвалідності та смерті займають онкологічні, серцево-судинні та цереброваскулярні захворювання.
Ключові слова: іонізуюче випромінювання, учасники ліквідації наслідків аварії та потерпілі внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, медична експертиза, Чорнобильська катастрофа.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2023. Вип. 28. C. 424-430. doi: 10.33145/2304-8336-2023-28-424-430

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини