Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

В. А. Позниш, В. Ю. Вдовенко, І. Є. Колпаков, А. А. Чумак

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», Україна, 04050, Київ, вул. Ю. Іллєнка, 53

ЯКІСТЬ СНУ У ШКОЛЯРІВ – МЕШКАНЦІВ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19

Мета: оцінити характеристики сну дітей середнього шкільного віку під час пандемії COVID-19.
Матеріали і методи. Крос-секційне дослідження характеристик сну дітей – мешканців радіоактивно забруднених територій Житомирської та Рівненської областей, які проходили планове обстеження у червні-липні 2020 року, після їхнього перебування з березня по червень 2020 року в умовах домашньої ізоляції внаслідок карантинних обмежень через пандемію COVID-19. У дослідженні взяли участь 96 учнів загальноосвітніх державних шкіл, віком 10–16 років. Характеристики сну оцінювали за допомогою опитувальника «Пітсбурзький індекс якості сну», перекладеного українською мовою.
Результати та обговорення. В період запровадження обмежувальних заходів з приводу пандемії COVID-19 спостерігалися певні порушення характеристик сну, відбитком яких був помірно підвищений загальний показник PSQI-U, що складав (3,89 ± 3,20) балів. Встановлено, що у 19,79 % дітей загальний час сну був недостатнім, а у 2,08 % дітей мала місце суттєва депривація сну. Якість свого сну як «скоріше погану» описали 32,29 %, а як «дуже погану» 4,17 % респондентів. На порушення сну скаржилися 35,42 % дітей. Ознаки денної дисфункції мали 67,71 % дітей. У 18,75 % визначалися ознаки безсоння. У моделі логістичної регресії доволі значними прогностичними факторами безсоння були: жіноча стать (OR = 2,487; 95 % ДІ: 1,407–4,397); суб’єктивне визначення негативного впливу пандемії на стан здоров’я, незалежно від того, хворів респондент на COVID-19 чи ні (OR = 1,166; 95 % ДІ: 1,112–1,222), а також проживання у місті (OR = 1,183; 95 % ДІ: 1,065–1,315).
Висновки. Запровадження обмежувальних карантинних заходів внаслідок пандемії COVID-19, призводило до порушення режиму дня школярів, що модифікувало характеристики сну. Майже у третини обстежених дітей тривалість і якість нічного сну були недостатніми для фізіологічного відновлення резервів організму. Критичний вплив на ці показники мали запізнілий вибір початку сну та порушення його гігієни.
Ключові слова: COVID-19, сон, школярі, соціальна ізоляція, радіоактивно забруднені території.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2023. Вип. 28. C. 387-403. doi: 10.33145/2304-8336-2023-28-387-403

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини