|
К. В. Куц1, Т. К. Логановська1, Г. Ю. Крейніс1, І. В. Перчук1, К. Ю. Антипчук1,
В. О. Сушко1, І. М. Дикан2
1Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
2Державна установа «Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної
академії медичних наук України», вул. Платона Майбороди, 32, м. Київ, 04050, Україна
НЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНИЙ БАЗИС КОМБІНОВАНИХ ЕФЕКТІВ ГОСТРОГО СТРЕСУ ТА МАЛИХ ДОЗ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ГОЛОВНИЙ МОЗОК ЛЮДИНИ
Мета дослідження – дослідити клініко-нейрофізіологічні особливості в УЛНА на ЧАЕС з верифікованою
хронічною недостатністю мозкового кровообігу/церебральною хворобою малих судин (ХНМК/ЦХМС), які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання (ІВ), працівників Чорнобильської атомної електростанції
(ДСП ЧАЕС), які зазнали впливу стресового фактору повномасштабної війни внаслідок перебування в полоні
російських військових на своїх робочих місцях, та в осіб неопроміненої групи порівняння.
Дизайн, об’єкт і методи дослідження – поперечне клінічне дослідження з наявністю паралельних груп зовнішнього контролю. Нами вивчались та був проведений експертний статистичний аналіз клініко-нейрофiзiологiчних характеристик у 62 осіб чоловічої статі, з яких було сформовано три групи обстеження: 1) рандомізована вибірка з Клініко-епідеміологічного реєстру (КЕР) Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» (ННЦРМ) 22 учасників ліквідації наслідків
аварії (УЛНА) на ЧАЕС 1986–1990 рр., обстежених протягом 2020–2021 рр. у віці на момент обстеження 50–68
років (M ± SD: (58,1 ± 5,2) років) із документованою дозою зовнішнього опромінення 0,03–2,30 Зв; 2) 24 працiвники ДСП ЧАЕС, які зазнали впливу стресового фактору повномасштабної війни внаслідок перебування в полоні російських військових на своїх робочих місцях. Середній вік обстежених становив (54,5 ± 5,8) років (діапазон 46–71 рік). 3) група порівняння – 16 неопромінених осіб чоловічої статі з верифікованою хронічною недостатністю мозкового кровообігу/церебральною хворобою малих судин (ХНМК/ЦХМС). Середній вік обстежених становив (57,8 ± 5,6) років (діапазон 50–70 років).
Результати. Нейрофізіологічні дослідження підтверджують наявність в УЛНА на ЧАЕС вираженої дисфункції
кортико-лімбічної системи лівої домінантної півкулі головного мозку з особливим залученням гіпокампу. У групі ДСП ЧАЕС вперше виявлені порушення церебральної нейродинаміки у вигляді функціональної гіпофронтальності та гіперфункції кортико-лімбічної системи з латералізацією до правої півкулі.
Висновки. На сьогодні існує багаторічний ґрунтовний методологічний та доказовий базис для можливої нейрофізіологічної діагностики та диференційної діагностики комбінованих церебральних ефектів ІВ та психоемоційного стресу, пов’язаного з умовами військових конфліктів. Нейрофізіологічні технології можуть використовуватись при об’єктивному професійному і кваліфікаційному відборі працівників ряду професій, від яких вимагається прийняття швидких та відповідальних рішень. Працівники ДСП ЧАЕС потребують подальшого медикопсихологічного супроводу у зв’язку з підвищеним ризиком розвитку порушень ментального здоров’я.
Ключові слова: Чорнобильська катастрофа, іонізуюча радіація, клінічна нейрофізіологія, кількісна ЕЕГ, церебральна хвороба малих судин, ПТСР, військові конфлікти.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2023. Вип. 28. C. 348-373. doi: 10.33145/2304-8336-2023-28-348-373
 повний текст
|
