|
Д. А. Базика, К. М. Бруслова, Л. О. Ляшенко, Т. І. Пушкарьова, Н. М. Цвєткова,
А. Л. Зайцева, Л. О. Гончар, С. М. Яцемирський, О. М. Литвинець, І. В. Трихліб,
В. Г. Боярський, О. М. Іванова, С. Г. Горбачов
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
ВПЛИВ ЗАЛІЗА НА ПРОЦЕСИ МЕТАБОЛІЗМУ В КІСТКОВІЙ ТКАНИНІ ТА ФУНКЦІЮ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ УДІТЕЙ, ЯКІ ЖИВУТЬ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС
Мета: оцінити метаболічні процеси в кістковій тканині у дітей, які проживають на радіоактивно забруднених територіях після аварії на ЧАЕС, препубертатного, пубертатного та постпубертатного віку, стан щитоподібної залози залежно від обміну заліза.
Матеріали і методи. Обстежено 119 дітей віком від 6 до 18 років і сформовано 4 групи нагляду (дитячий вік,
препубертатний, пубертатний та постпубертатний періоди). Враховували клінічну симптоматику, обмін заліза
(вміст сироваткового заліза (СЗ) та феритину (СФ), коефіцієнт насичення трансферину), показники метаболізму
кісткової тканині (креатинін, лужна фосфатаза), амінокислотний склад сечі. Вивчали функціональний стан щитоподібної залози, титри антитіл до тиреопероксидази (АТПО) та тиреоглобуліну (АТТГ). Оцінка результатів
дослідження представлена залежно від віку дітей, біохімічних показників крові, обміну заліза, функції щитоподібної залози та індивідуалізованих доз опромінення.
Результати. У 13,4 % дітей пубертатного і постпубертатного віку спостерігався підвищений рівень СЗ та СФ. У
20,2 % дітей рівні ЛФ були підвищені (758,9 ± 16,3) од/л і знаходились в прямому кореляційному зв’язку з СЗ
(rs = 0,50; р < 0,01). У 16,3 % дітей пубертатного та постпубертатного віку, у яких рівень СЗ був вище 27 мкмоль/л,
встановлено прямий кореляційний зв’язок з ТТГ в сироватці крові, за умов вмісту гормона вище 2,5 мОд/л
(rs = 0,50; р < 0,05). Рівень креатиніну в сироватці крові знаходився в прямому кореляційному зв’язку з гліцином в сечі (rs = 0,70), який входить до складу колагену, та зворотному кореляційному зв’язку з ЛФ в сироватці
крові (rs = -0,47), (р < 0,05). За наявності рівня СЗ вище (15,1 ± 1,2) мкмоль/л та СФ вище (87,5 ± 6,4) нг/мл
АТПО були вищі, ніж при більш низьких рівнях заліза (U емп. = 64,5; р < 0,05). АТТГ знаходились в прямій кореляційній залежності від рівня СЗ (rs = 0,39) та ТТГ (rs = 0,81), (р < 0,01). Середня ефективна доза опромінення
дітей дорівнювала (0,75 ± 0,10) мЗв. Нами встановлено прямий кореляційний зв’язок між дозою опромінення
дитини та її віком (rs = 0,33; р < 0,05).
Висновки. Процеси кісткового метаболізму залежать від віку дітей, особливостей пубертатного періоду, надлишку заліза в організмі та функціонального стану тиреоїдної системи, яка бере участь у формуванні колагену
і обміні білку.
Ключові слова: діти, вікова періодизація, аварія на ЧАЕС, кісткова тканина, обмін заліза, щитоподібна залоза.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2022. Вип. 27. C. 264–275. doi: 10.33145/2304-8336-2022-27-264-275
 повний текст
|
