Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

Е. А. Дьоміна, Л. І. Маковецька,   М. О. Дружина 

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Е. Кавецького Національної академії наук України, вул. Васильківська, 45, Київ, 03022, Україна

РЕЛЕВАНТНІ БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РАДІОЧУТЛИВОСТІ КРОВІ ОНКОГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ

Мета: визначення релевантних біохімічних показників радіочутливості крові хворих на рак ендометрію при тест-опроміненні в широкому діапазоні доз.
Матеріали і методи. Периферична кров 42 первинних хворих на рак ендометрію (група дослідження) та 27 здорових донорів (група контролю). Для виокремлення та обґрунтування прогностичних маркерів радіочутливості клітин із оточення пухлини використано комплекс біохімічних показників, що характеризують поступовий розвиток оксидативного стресу: інтенсивність генерації супероксидного аніон-радикала (О2-), прооксидантноантиоксидантне співвідношення (ПАС) та вміст малонового діальдегіду (МДА). Відбір предикторів базувався на побудові та аналізі залежностей «доза–ефект» для досліджуваних показників за рентгенівського тест-опромінення в діапазоні доз 0,5–3,0 Гр. Характер дозових кривих визначали з використанням моделей лінійної та лінійно-квадратичної регресії.
Результати. Встановлено підвищений вміст МДА в плазмі крові хворих на рак ендометрію порівняно з величинами в осіб групи контролю в 3,2 раза: (60,87 ± 4,93) проти (18,93 ± 2,05) мкМ/г білка, р ≤ 0,05. Зростання вмісту МДА у пацієнток з підвищенням дози тест-опромінення (в діапазоні 0,5–3,0 Гр) апроксимується моделлю лінійної регресії Y = 67,44 + 12,52D, R2 = 0,85. Зареєстровано збільшення середньогрупового значення показника залежно від дози опромінення в 1,29–1,74 раза (р ≤ 0,05). Ефекти малих доз опромінення (0,5 Гр) диференціюються: (85,03±8,9) проти вихідного рівня МДА – (60,87 ± 4,93) мкМ/г білка. Відмічено посилення інтенсивності генерації О2 •- у лімфоцитах крові і підвищення ПАС у гемолізаті хворих на РЕ у порівнянні зі здоровими донорами в 1,34 і 1,30 раза (р ≤ 0,05), відповідно, що свідчить про інтенсифікацію прооксидантних процесів у пацієнток. Виявлено міжіндивідуальні особливості реакції-відповіді крові хворих на опромінення за даними величин показників залежно від вихідного значення, що визначає їх лише в якості додаткових прогностичних біомаркерів при плануванні променевого лікування онкогінекологічних хворих.
Висновки. Доведено, що лінійний характер дозової залежності вмісту МДА в плазмі крові хворих на рак ендометрію та реакція на малі дози опромінення є базовими критеріями для визнання МДА релевантним прогностичним біохімічним показником радіочутливості здорових клітин із оточення пухлини. Вміст МДА в плазмі крові онкогінекологічних хворих доцільно враховувати з метою виявлення пацієнток з високим ризиком променевих ускладнень.
Ключові слова: онкогінекологічні хворі, периферична кров, біохімічні показники, радіочутливість, дозова залежність, променеві ускладнення.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2022. Вип. 27. C. 216–233. doi: 10.33145/2304-8336-2022-27-216-233

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини