Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

В. А. Прилипко, Ю. Ю. Озерова, М. М. Морозова, І. В. Бондаренко

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна

ДОВОЄННИЙ СТАН ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ЗОН СПОСТЕРЕЖЕННЯ З ПИТАНЬ БЕЗПЕКИ ОБ’ЄКТІВ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

Мета: оцінити стан інформаційних потреб населення та його забезпечення органами місцевого самоврядування з питань безпеки об’єктів ядерної енергетики та готовності громад до надзвичайних ситуацій (НС) на АЕС.
Матеріали і методи. Для визначення інформаційних потреб населення проведено опитування працездатного населення зони спостереження (ЗС) атомної електростанції (АЕС) із застосуванням безповторного імовірнісного відбору, де вибіркова сукупність складала 322 людини, а похибка вибірки – 5,4 % при довірчому інтервалі 95,0 %. Досліджувалися питання поведінки населення на випадок НС на АЕС. Проведена оцінка якості інформаційного наповнення офіційних сайтів органів виконавчої влади і місцевого самоврядування різних рівнів з питань радіаційної безпеки.
Результати. Населення ЗС АЕС найбільш ефективним визнає інформування за місцем роботи, через сусідів, друзів, від фахівців Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС). Серед каналів інформації перші місця за ефективністю займає інтернет-ресурс та соціальні мережі; преса та телебачення займають другі позиції, але залишаються зручними для більшості населення. Найбільш затребуваною інформацією, пов’язаною з діяльністю АЕС, є: радіаційний стан; вплив її діяльності на довкілля; пільги і субвенції, як компенсація ризику проживання поряд з АЕС; умови зберігання і вивезення радіоактивних відходів. Готовність громад та поведінка населення, на випадок НС на АЕС, відпрацьована у місті-супутнику і частково у містах, але сільське населення значно гірше розуміє послідовність дій.
Висновок. Інформаційне забезпечення в містах-супутниках АЕС значимо краще порівняно з сільськими територіями ЗС. Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування ЗС АЕС не виконують свою функцію інформування населення з питань радіаційної безпеки та готовності громад до НС через свої офіційні сайти. Проблема інформаційного забезпечення територіальних громад є однією із найважливіших для попередження наслідків НС.
Ключові слова: гемопоетичні клітини-попередники, зовнішнє пролонговане опромінення, культура клітин у гелевих дифузійних камерах, кінетика відновлення гемопоезу, математичне моделювання.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2022. Вип. 27. C. 188–202. doi: 10.33145/2304-8336-2022-27-188-202

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини