Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

І. М. Дикан1, Ю. І. Головченко2, К. М. Логановський3, О. В. Семьонова2, Л. А. Мироняк1,
Т. М. Бабкіна2, К. В. Куц3, І. О. Кобзар1, М. В. Гресько3, Т. К. Логановська3, С. В. Федьків1,4

1Державна установа «Інститут ядерної медицини та променевої діагностики Національної
  академії медичних наук України», вул. Платона Майбороди, 32, м. Київ, 04050, Україна
2Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
  вул. Дорогожицька, 9, м. Київ, 04112, Україна
3Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
  медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна
4ДУ «Національний інститут серцево!судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України»,
  вул. Миколи Амосова, 6, м. Київ, 02000, Україна

ДИФУЗІЙНО-ТЕНЗОРНА МРТ У РАННІЙ ДІАГНОСТИЦІ СТРУКТУРНИХ ЗМІН БІЛОЇ РЕЧОВИНИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИ АСОЦІЙОВАНІЙ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА ІОНІЗУЮЧИМ ВИПРОМІНЮВАННЯМ ХВОРОБІ МАЛИХ СУДИН

Мета: визначення ранніх ознак структурних змін білої речовини головного мозку при асоційованій з артеріальною гіпертензією та іонізуючим випромінюванням хворобі малих судин із застосуванням дифузійно-тензорної магнітно-резонансної томографії (ДТ-МРТ).
Матеріали та методи. Обстежено 45 пацієнтів (середній вік – (57,56 ± 6,34) років) з асоційованою з артеріальною гіпертензією (АГ) хворобою малих судин (ХМС): І гр. – 20 пацієнтів, учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції (УЛНА на ЧАЕС); ІІ гр. – 25 хворих, що не зазнали впливу іонізуючого випромінювання. МРТ виконували на томографі Ingenia 3Т («Philips»). Визначення фракційної анізотропії (FA) здійснювали в основних асоціативних і комісуральних провідних шляхах, перивентрикулярних префронтальних ділянках (fasciculus frontooccipitalis superior/anterior – f. FO аnt., corona radiata anterior – CR ant.) і семіовальних центрах (SC).
Результати. У обстежених пацієнтів не зафіксовано ознак атрофії кори або білої речовини головного мозку (БРГМ), інтрацеребральних мікрогеморагій і поширених зон консолідації осередків лейкоареозу. В УЛНА на ЧАЕС на МРТ-зображеннях візуалізовано більше число осередків субкортикального лейкоареозу (80 %); у т. ч. множинних – 8 (40 %), > 0,5 см – 10 (50 %), з ознаками консолідації – 5 (25 %). Результати визначення FA в семіовальних центрах продемонстрували достовірне її зменшення у пацієнтів І та ІІ груп (p < 0,007), незалежно від наявності або відсутності візуальних ознак СкЛА (ІІІ гр.: 253–317, p < 0,00001; IV гр.: 287–375, p < 0,001). Показники FA f. FO ant. і CR ant. пацієнтів І та ІІ груп відрізнялись недостовірно, але були значно нижчими від контрольних (p < 0,05). Достовірно менша, порівняно з референтними рівнями, FA у візуально незмінених f. FO ant. (0,389–0,425; p = 0,015) і CR ant. (0,335–0,403; p = 0,05). У хворих на AГ-асоційовану ХМС середнього віку, незалежно від впливу іонізуючого випромінювання, не констатовано достовірних змін FA в основних асоціативних і комісуральних провідних трактах БРГМ (p > 0,05).
Висновки. Дифузійно-тензорна магнітно-резонансна томографія дозволяє виявити ранні ознаки структурних змін білої речовини головного мозку – достовірне зменшення показників фракційної анізотропії у візуально незмінених перивентрикулярних і субкортикальних відділах. Основні асоціативні та комісуральні провідні тракти ГМ залишаються неушкодженими за відсутності поширених консолідованих осередків лейкоареозу та лакунарних інфарктів. Негативний вплив іонізуючого випромінювання на перебіг асоційованої з АГ ХМС реалізується більш активними процесами дезорганізації БРГМ: поширеність та схильність до консолідації осередків перивентрикулярного та субкортикального лейкоареозу, достовірне зменшення FA в семіовальних центрах.
Ключові слова: ДТ-МРТ, фракційна анізотропія, артеріальна гіпертензія, хвороба малих судин, біла речовина головного мозку, іонізуюче випромінювання.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2020. Вип. 25. C. 558-568. doi: 10.33145/2304-8336-2020-25-558-568

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини