Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

Є. І. Степанова, І. Є. Колпаков, В. Ю. Вдовенко, В. М. Зигало, В. Г. Кондрашова,
О. С. Леонович

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна

МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ БРОНХІАЛЬНОЇ ГІПЕРРЕАКТИВНОСТІ У ДІТЕЙ-МЕШКАНЦІВ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ

Мета: визначення взаємозв’язку між поліморфізмом генів сімейства глутатіон-S-трансфераз і бронхіальною гіперреактивністю у дітей, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях.
Матеріали та методи. Обстежені діти шкільного віку – мешканці радіоактивно забруднених територій (РЗТ), які не мали клінічних ознак патології органів дихання. Молекулярно-генетичні дослідження проводили з використанням методів полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) і поліморфізму довжини рестрикційних фрагментів (ПДРФ) для подальшого аналізу. Делеційний поліморфізм генів GSTТ1, GSTМ1 досліджували з використанням мультиплексної ПЛР. При дослідженні поліморфізму А313G гена GSTР1 проводили ПЛР та ПЛР–ПДРФ аналіз. Дослідження вентиляційної спроможності легенів проводили методом пневмотахографії за даними аналізу петлі «потік–об’єм». Для виявлення ранніх змін вентиляційної спроможності легенів – бронхіальної гіперреактивності (прихованого і неприхованого бронхоспазму) використовували фармакологічну інгаляційну пробу з бронхорозширювальним препаратом, що впливає на β2-адренергічні рецептори легенів.
Результати. Молекулярно-генетичні дослідження показали, що в підгрупі дітей – мешканців РЗТ з бронхіальною гіперреактивністю делеційний генотип гена GSTМ1 та А313G поліморфізм гена GSTР1 виявлявся достовірно частіше, ніж у дітей без бронхіальної гіперреактивності і дітей контрольної групи. Частота делеційного поліморфізму GSTТ1 в усіх підгрупах не мала статистично значущої різниці.
Висновки. Делеційний поліморфізм гена GSTМ1 та А313G генотип гена GSTР1 можуть бути чинниками ризику розвитку бронхіальної гіперреактивності у дітей, які мешкають у несприятливих умовах навколишнього середовища, у тому числі, на радіоактивно забруднених територіях.
Ключові слова: діти, радіоактивно забруднені території, бронхіальна гіперреактивність, поліморфізм генів глутатіон-S-трансфераз.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2020. Вип. 25. C. 431-542. doi: 10.33145/2304-8336-2020-25-431-542

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини