Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

І. С. Дягіль, І. В. Дмитренко, В.В. Шолойко, В.Г. Федоренко, Т.Ю. Шляхтиченко,
О.О. Петруша, З.В. Мартіна, А.О. Товстоган, Ю.О. Сілаєв, З.В. Ступакова, Ж.М. Мінченко

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії
медичних наук України», вул. Юрія Іллєнка, 53, м. Київ, 04050, Україна

ПЕРЕБІГ ХРОНІЧНОЇ МІЄЛОЇДНОЇ ЛЕЙКЕМІЇ У ОСІБ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ ДІЇ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АВАРІЇ

Мета: надати характеристику особливостям перебігу хронічної мієлоїдної лейкемії (ХМЛ) та відповіді на лікування серед опромінених внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) пацієнтів на основі оцінки клініко-лабораторних та клінічних параметрів.
Матеріали і методи. Обстежено 33 особи із ХМЛ, які зазнали дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС. Групу порівняння склали 725 пацієнтів із ХМЛ без радіаційного анамнезу. Усі пацієнти знаходилися в хронічній фазі захворювання. Використовували клініко-гематологічні та молекулярно-генетичні методи дослідження.
Результати. Пацієнти, які зазнали впливу радіаційного випромінювання, не відрізнялись особливостями маніфестації ХМЛ, порівняно з пацієнтами без радіаційного анамнезу, проте для них визначалася низька ефективність до терапії іматинібом. У групі учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС статистично значуще переважали випадки розвитку первинної резистентності, порівняно з групою жителів радіаційно забруднених територій та групою порівняння. Виявлено статистично значуще підвищення частоти втрати досягнутої повної цитогенетичної відповіді на терапію іматинібом у пацієнтів, які були евакуйовані або проживали на радіаційно контамінованих територіях, порівняно з пацієнтами без радіаційного анамнезу. Визначено асоціативний зв’язок між впливом радіаційного фактору та вірогідністю втрати досягнутої повної цитогенетичної відповіді на терапію іматинібом в цій групі пацієнтів.
Висновки. Наявність радіаційного опромінення в анамнезі навіть за багато років до дебюту ХМЛ, є несприятливим середовищним фактором, який обумовлює розвиток резистентності до терапії іматинібом.
Ключові слова: хронічна мієлоїдна лейкемія, іонізуюче випромінювання, інгібітори тирозинкінази, відповідь на лікування.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2020. Вип. 25. C. 443-455. doi: 10.33145/2304-8336-2020-25-443-455

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини