|
Н. В. Гунько, Н. В. Короткова
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна
ВАРІАТИВНІСТЬ СТАТЕВО-ВІКОВОЇ СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ НАЙБІЛЬШ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ
Мета: аналіз сучасних параметрів структури та вікового складу населення територій країни, що були визнані
найбільш радіоактивно забрудненими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Об’єкт дослідження: населення найбільш радіоактивно забруднених територій (РЗТ) України (Коростенський,
Народицький, Овруцький та Олевський райони Житомирської області, Іванківський і Поліський райони Київської області, Рокитнівський і Сарненський райони Рівненської області, Козелецький і Ріпкинський райони
Чернігівської області) та населення України в цілому (контроль).
Матеріали і методи дослідження. Інформаційною базою дослідження стали дані Державної служби статистики України та їх регіональних представництв щодо розподілу постійного населення за статтю та віком станом на
01.01.2017 року. Використано демографічні, математико-статистичні, графічні, програмно-технологічні методи
дослідження.
Результати. В Україні переважання чоловіків над жінками виявлено від народження до 35 років, подібний статевий баланс спостерігався тільки в Олевському районі. В інших вікових групах зберігається високий або дуже
високий рівень неврівноваженості статевої структури на користь жінок (за винятком Сарненський район село),
що особливо помітно після 65 років. Порівняно з Україною (41,1 року) середній вік населення вищий у
Ріпкинському (45,9 року), Козелецькому (44,5 року), Коростенському (42,5 року), Овруцькому (42,3 року) та Народицькому (42,2 року) районах, а найнижчий – у Рокитнівському (30,9 року) та Сарненському (33,8 року).
Різниця між середнім віком чоловіків та жінок від 3,6 року (Сарненський район) до 7,7 року (Ріпкинський
район).
Висновки. На РЗТ України спостерігаються відмінності у віковій структурі населення. РЗТ мають різні режими
відтворення (прогресивний, стаціонарний та регресивний). Найкращий демовідтворювальний потенціал, в
осяжній перспективі, мають Рокитнівський, Сарненський, Олевський та Поліський райони, в яких кількість дітей
до 15 років перевищує кількість осіб, старше працездатного віку.
Ключові слова: Чорнобильська катастрофа, радіоактивно забруднені території, вікова та статева структура населення.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології.
2018. Вип. 23. C. 153–163. doi: 10.33145/2304-8336-2018-23-153-163.
 повний текст
|
