Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

В. О. Бузунов, К. М. Логановський, Л. І. Краснікова, М. О. Бомко, Ю. М. Бєляєв, Ж. С. Ярошенко, Т. Є. Домашевська

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», вул. Мельникова, 53, м. Київ, 04050, Україна

СОЦІАЛЬНО/ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН ДОРОСЛОГО ЕВАКУЙОВАНОГО НАСЕЛЕННЯ. ФАКТОРИ РИЗИКУ НЕГАТИВНИХ ЗМІН

За післяаварійний період проведено багато наукових досліджень, які свідчать про те, що ядерна аварія на ЧАЕС стала причиною потужного психосоціального стресу у постраждалих. Дослідження охоплювали населення радіоактивно забруднених територій, відселених із зони жорсткого радіаційного контролю, учасників ліквідації наслідків аварії 1986–1987 рр. Природа стресу полігенна і включає фактори, безпосередньо пов’язані з Чорнобильською катастрофою, та фактори, які є наслідками соціальних, економічних обставин. Дане повідомлення присвячене результатам досліджень соціальнопсихологічного стану населення, евакуйованого із 30км зони ЧАЕС.
Мета дослідження: вивчення та оцінка соціальнопсихологічного стану населення, евакуйованого із 30км зони ЧАЕС у віці 18 років і старше, визначення потенціальних психосоціальних факторів ризику втрат здоров’я.
Матеріали і методи досліджень. На базі поліклініки радіаційного реєстру і відділення радіаційної психоневрології ННЦРМ проведено вибіркове епідеміологічне дослідження соціальнопсихологічного стану населення, евакуйованого із 30км зони ЧАЕС у віці 1850 років. Чисельність вибірки – 258 осіб, в основному (98 %) жіночої статі. Дослідження проведено в період – жовтень 2013 – травень 2015 рр. Всі особи, включені до вибірки, перебувають на обліку в системі пожиттєвого медичного моніторингу – клінікоепідеміологічному реєстрі ННЦРМ з 1992 р. Застосовано метод інтерв’ювання за спеціально розробленою для даної мети «анкетою-опитувальником». Математична обробка результатів виконана з використанням програмного пакету Epi Info7.
Результати. За результатами дослідження встановлено: ядерна аварія на ЧАЕС для евакуйованого населення стала потужним психосоціальним стресом. Соціальнопсихологічний стан евакуйованих, що сформувався за післяаварійний період, з повною підставою можна визначити, як стан стійкого, хронічного соціальнопсихологічного стресу. Природа факторів, що обумовили розвиток стресу, полігенна. Визначено Блок факторів-стресорів, безпосередньо пов’язаних з аварією – «зміна радіаційноекологічної ситуації», «радіаційне опромінення», «евакуація», «корінна ломка динамічного стереотипу поведінки і життєдіяльності», і Блок факторів-стресорів, породжених тим фоном – психологічним, соціальним, економічним, культурним, на який наклалася ядерна катастрофа. Наслідки стресу проявилися у вигляді стійкого синдрому «тривоги» за особисте здоров’я і здоров’я членів родини, насамперед, дітей і стійкого стану «незадоволеності» повнотою і якістю життя. Висновки. Ядерна аварії на ЧАЕС виявилась причиною розвитку у дорослого евакуйованого населення, зокрема жінок, потужного психосоціального стресу, який у віддаленому періоді трансформувався в стійку хронічну форму. Природа стресу полігенна і включає фактористресори, безпосередньо пов’язані з аварією, і фактори-стресори, які безпосередньо не пов’язані з наслідками аварії, а обумовлені рівнем соціального, економічного, медичного, інформаційного захисту постраждалих. Представлені в статті матеріали є доволі важливими для формування стратегії і заходів соціальнопсихологічного захисту населення на випадок ядерних аварій та інцидентів.
Ключові слова: Чорнобильська катастрофа, евакуйоване населення, психосоціальний стрес, стресогени.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2017. Вип. 22. C. 79–96.

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини