Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

В. В. Парамонов

Черкаський обласний онкологічний диспансер, вул. Менделєєва, 7, м. Черкаси 18009, Україна

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ГЕМАТОЛОГІЧНІ НОВОУТВОРЕННЯ В РАДІАЦІЙНО-ЗАБРУДНЕНИХ РЕГІОНАХ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Мета. Метою роботи був аналіз захворюваності та структури абсолютної кількості верифікованих випадків новоутворень кровотворної і лімфоїдної систем у 1980–2014 рр. на радіаційно-забруднених і умовно чистих територіях Черкаської області.
Матеріали і методи. Проаналізовано епідеміологічні показники гематологічних новоутворень в радіаційно-забруднених та умовно чистих регіонах Черкаської області за період 1980–2014 рр. Віднесення територій Черкаської області до радіаційно-забруднених проведено на підставі звітів дозиметричної паспортизації всіх населених пунктів України після Чорнобильської аварії. До радіаційно-забруднених територій Черкащини віднесено 63 населених пункти, до умовно чистих – 11.
Результати. Перші позиції в структурі гематологічних новоутворень і в частоті розвитку нових випадків протягом 1980–2014 рр. на умовно чистих територіях Черкащини займають лімфоїдні лейкемії, лімфома Ходжкіна і мієлоїдні лейкемії, а на радіаційно-забруднених – хронічні та гострі лімфоїдні і мієлоїдні лейкемії та дифузні крупноклітинні лімфоми. У структурі гематологічних новоутворень, зафіксованих на територіях Черкаської області з радіаційним забрудненням, спостерігається менша в 0,84 раза (відносний ризик = 0,84; 95 % ДІ = 0,75–0,93) частка випадків лімфоми Ходжкіна (С81) та більша в 1,15 раза (ВР = 1,15; 95 % ДІ = 1,02–1,30) частка випадків інших і неуточнених злоякісних новоутворень лімфоїдної, кровотворної та споріднених їм тканин. У 2001 році в радіаційно-забруднених регіонах Черкащини спостерігалось збільшення захворюваності на гострі та хронічні мієлоїдні лейкемії в 2,46 раза (р = 0,024), порівняно з умовно чистими її територіями (5,30 на 100 тис. населення, 95 % ДІ = 3,03–8,33 проти 2,15 на 100 000, 95 % ДІ = 0,66–3,64). Розраховано, що відносний ризик розвитку гострої та хронічної мієлоїдної лейкемії (С92) у 2001 році при проживанні на радіаційно-забруднених територіях Черкаської області складав 1,40 (95 % ДІ = 1,12–1,17), а лімфоми Ходжкіна (С81) при проживанні в умовно чистих районах Черкаської області – 1,70 (95 % ДІ = 1,36–2,12).
Ключові слова: Черкаська область, радіаційно-забруднені території, новоутворення кровотворної та лімфоїдної систем, захворюваність.

Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2017. Вип. 22. C. 428–449.

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини