ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ДОЗИМЕТРИЧНОЇ ПАСПОРТИЗАЦІЇ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ
І. А. Ліхтарьов, Л. М. Ковган, С. В. Масюк, О. М. Іванова, М. І. Чепурний, З. Н. Бойко, В. Б. Герасименко
Державна установа “Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України”
Мета огляду – узагальнення результатів Комплексної дозиметричної паспортизації (що проводилась у 1991– 2014 рр.) населених пунктів (НП) України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії. Дозиметрична паспортизація відіграла ключову роль у Загальнодержавній програмі ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на всіх етапах контролю поточного радіаційного стану та підтримки прийняття рішень щодо різних видів втручань і соціальних пільг населення радіоактивно забруднених територій. Роботи, виконані в рамках дозиметричної паспортизації, не мали аналогів серед досліджень, які мали місце після інших широкомасштабних промислових та комунальних аварій як за масштабами, так і за тривалістю радіоекологічного та дозиметричного моніторингів. Новаторськими стали методологічні підходи до оцінки паспортної дози НП, а також до визначення концепції річної дози, як дози для прийняття рішень для введення прямих та непрямих контрзаходів для НП України. Впродовж усього поставарійного періоду було видано шістнадцять Збірок загальнодозиметричної паспортизації, які акумулюють результати сотень тисяч спектрометричних, радіохімічних та ЛВЛ-вимірювань, що були проведені у 1991–2014 рр. на радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської аварії територіях. Розраховані на основі цих вимірювань річні паспортні дози (та їх компоненти) є унікальною інформацією, що кількісно характеризує рівень та часову динаміку радіаційного стану для кожного з 2162 НП 74 районів 12 областей впродовж усього післяаварійного періоду. Завдяки роботам з дозиметричної паспортизації були створені унікальні за своєю структурою і змістом бази даних, які містять кількісні характеристики територіально-часового розподілу і динаміки змін низки важливих радіологічних показників, а саме: вміст 137Cs та 90Sr у продуктах харчування (молока та картоплі) місцевого виробництва (понад 500 тис. вимірів); понад 1,3 млн вимірів вмісту радіоцезію в організмі мешканців НП України; близько 100 тис. оцінок доз опромінення (окремо зовнішнього і внутрішнього) жителів НП, які розташовані на радіоактивно забруднених територіях. Результати дозиметричної паспортизації виконували роль одного з основних дозових критеріїв при узагальненні наслідків Чорнобильської аварії, представлених у Національних доповідях за перші 15, 20 та 25 років після аварії.
Ключові слова: загальнодозиметрична паспортизація, еколого-дозиметрична модель, паспортна доза, радіоекологічний та дозиметричний моніторинги, дозиметричний паспорт населеного пункту, Чорнобильська катастрофа.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2015. Вип. 20. C. 75–103.
 повний текст
|
