Нацiональна академiя медичних наук України
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини»


ISSN 2313-4607 (Online)
ISSN 2304-8336 (Print)

ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ

  
 

   

ДОСВІД ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ МАЛИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ, ЩО ЗАЗНАЛИ ЗАБРУДНЕННЯ РАДІОНУКЛІДАМИ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

А. Є. Присяжнюк1, М. М. Фузік1, Н. А. Гудзенко1, Д. А. Базика1, З. П. Федоренко2, А. Ю. Рижов2, О. В. Сумкіна2, Н. К. Троцюк1, О. М. Хухрянська1

1Державна установа  “Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України”, 53, вул. Мельникова, м. Київ, 04050, Україна
2Національний інститут раку, вул. Ломоносова, 33/43, м. Київ, 03022, Україна

Мета дослідження: оцінити динаміку реалізації ризиків виникнення злоякісних новоутворень на окремих малих територіях України в до- та післяаварійний періоди.
Матеріали та методи. Досліджувана популяційна група – населення Малинського району Житомирської області. Період спостереження – 1980–2014 рр. Досліджувалась захворюваність на злоякісні новоутворення в цілому та окремі нозологічні форми (рак щитовидної залози, рак молочної залози, новоутворення кровотворної та лімфоїдної системи). Використовувались методи варіаційної статистики та дескриптивної епідеміології.
Результати роботи. Характеристики впливу іонізуючого випромінювання на населення Малинського району свідчать про потенційну можливість негативних ефектів, особливо щодо патології щитовидної залози. Поряд з тим, що середні сумарні ефективні дози опромінення всього тіла за рахунок радіоцезію населення Малинського району (5,9 мЗв), знаходяться на рівні середніх по Житомирськsq області і є значно нижчими порівняно з аналогічними показниками інших районів північної частини області, дози внутрішнього опромінення на щитоподібну залозу, а саме 236 мГр, значно перевищують обласні показники – 81 мГр. Хоча рівень захворюваності населення Малинського району на злоякісні новоутворення в цілому був приблизно на національному рівні 1999–2003 рр., та нижче за нього в 2012–2014 рр., перевищуючи при цьому показники Житомирської області, частота раку щитовидної залози в 2012–2014 рр. у Малинському районі була у 1,7 раза вищою порівняно з даними по Україні та у 1,9 раза вищою порівняно з даними по Житомирській області. Як і в більшості північних районів, що підпали під дію опадів радіоактивного йоду, спостерігається реалізація підвищеного радіаційного ризику раку цього органу. Частота раку молочної залози у жіночого населення Малинського району є найнижчою порівняно з Україною та Житомирською областю. Разом з тим, темпи її зростання  на цій території є найвищими.
Висновки. Отримані результати свідчать про необхідність подальшого моніторингу виникнення випадків онкологічних захворювань серед населення не тільки України в цілому, або її крупних адміністративних одиниць, але й серед населення малих територій, враховуючи ймовірність реалізації ризиків виникнення випадків радіаційно-асоційованих захворювань відповідно до локальних екологічних умов.
Ключові слова: аварія на ЧАЕС, радіаційне опромінення, злоякісні новоутворення, мешканці забруднених радіонуклідами територій.
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2015. Вип. 20. C. 229–240.

повний текст




Головна | Редакційна колегiя | Для авторiв | Архів | Пошук
© 2013 Проблеми радіаційної медицини